Йдіть додому та любіть свою сім’ю: Як прийомні батьки та їх діти вчилися бути одне для одного опорою та підтримкою

Їм іноді складно сказати одне одному – «я тебе люблю!», а коли наважуються – сльози в очах стоять у всіх – і в дорослих, і у дітей.
Таку затишну і безпечну атмосферу для учасників та учасниць тренінгу з числа прийомних сімей вдалося створити тренерському складу проекту «Створюємо команду – рятуємо прийомну сім’ю», який проходить за підтримки конкурсу соціальних ініціатив «Ми – це місто».


Географія проєкту – від Запоріжжя до області. А це: Мелітополь, Бердянськ, Пологи, Приазовський, Запорізький, Більмацький, Токмацький, Михайлівський, Кам’янко-Дніпровський, Вільнянський райони. Загалом Асоціація прийомних сімей провела 11 тренінгів, які зібрали більше 200 учасників та учасниць. Фінальна зустріч пройшла у Михайлівці.
Кожна з таких зустрічей для прийомних сімей – як «ковток свіжого повітря». Тут у них «відкривається друге дихання», тут вони не бояться бути собою, а допомагають їм у цьому досвідчені тренерки – психологиня, методистка відділу перепідготовки та підвищення кваліфікації Хортицької національної академії Інна Доля та сімейна психологиня Дар’я Конвісарова.
Інна увесь час налагоджує контакт з дорослими, в той час, як Дар’я знаходить спільну мову з дітьми. Обидві групи працюють окремо зі спільною темою – «конфлікт», яка на сьогодні є актуальною у прийомних сім’ях.


У взаємодії учасники та учасниці вчаться знаходити спільну мову, працювати в команді, краще розуміти себе та інших, не бояться висловлюватися та ділитися своїми життєвими ситуаціями.

− «Під час тренінгу учасники охоче ідуть на співпрацю, беруть участь у вправах і у разі виникнення складнощів звертаються за допомогою до спеціалістів. Ще кілька років тому сім’ї були стурбовані питанням – що подумають інші, а раптом не так зрозуміють, засуджуватимуть. Сьогодні ж більшість людей виходить на рівень розуміння – все, що стається в родині – це нормально і готові над цим працювати», — говорить тренерка проєкту, методистка відділу перепідготовки та підвищення кваліфікації Хортицької національної академії Інна Доля.

Тренінги дають свої плоди. Особливо, коли батьки з дітьми об’єднуються в єдину команду і їм доводиться проявляти свої почуття одне до одного. Це нічого не коштує, але так дорого цінується. У ці миті вони всі прекрасні, бо відкриті, щирі, чесні, відверті. Це те, чого їм бракує у повсякденному житті і на що тренери під час вправ звертають особливу увагу.


− «Ефективність тренінгів у даному форматі в тому, що батьки мають можливість взаємодіяти з дітьми. Це чудово. По-перше, тренінги проводяться окремо з батьками, окремо з дітьми, потім вони об’єднуються – комунікують, виражають свої емоції, почуття – це дуже ціно. Під час зворотного зв’язку батьки теж про це говорять.

На державному рівні ми, на жаль, не проводимо такі заходи, але, як соціальна служба відкриті до партнерів. Якщо є якісь пропозиції з боку недержавних організацій ми охоче долучаємося і завжди раді підтримати, бо це додатковий ресурс», — заначила методистка, координаторка напрямку роботи з сімейними формами виховання Запорізького обласного центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Юлія Макущенко.

Ось, що говорять про тренінг самі учасниці:

Світлана Івченко – учасниця тренінгу:
− «Я люблю такі тренінги. Це дуже потрібно, як для батьків, так і для дітей. Завжди беру для себе щось корисне і пізнавальне від цих зустрічей, як кажуть: «вік живи – вік учись». Тут я отримую підтримку і натхнення не падати духом. Вважаю, що відносинам між дитиною і батьками потрібно вчитися. У житті часто бувають конфлікти, але завжди є вирішення. Добре, що спеціалісти на тренінгах чудово розкивають тему і розповідають як можна вийти зі складної ситуації».

Альона Кулачук – учасниця тренінгу:
− «Було дуже добре, весело, отримала багато корисної інформації. Мені приємно знаходитися в оточенні людей, які за станом схожі на нас. Бо дуже часто бувають миті, коли я відчуваю себе «білою вороною» через те, що в інших є батьки, а в мене немає. Тому приємно знаходитися в такі моменти з людьми, які розуміють і підтримують».

Хочеться щиро вірити, що учасники і учасниці забрали з собою із тренінгів найцінніше – те, що в першу чергу було необхідно для їхньої родини. І хай прикметник «прийомна» ніколи не буде перепоною на їхньому життєвому шляху, адже справжні батьки – не ті, які народили, а ті, які виховали, виростили та навчили.

 

Ірина ЯРКО

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *